Главная › Новости

Як відучити дитину від соски

Опубликовано: 29.09.2018

Как отучить ребенка от соски (пустышки) за 1 день!

Почнемо з того, що дитина з пустушкою в роті не народився. Це ми, мами, пропонуємо цю штучку маленькій дитині для того, щоб заспокоїти його, відвернути від нескінченного смоктання грудей, до якої вже боляче торкатися. Деякі взагалі вважають, що пустушка – це обов’язковий атрибут дитинства, керуючись принципом «всі так роблять». Не намагаючись вникнути в справжню причину дитячих капризів, ми вирішуємо заспокоїти малечу, пропонуючи їм замінник маминих грудей. І дітки охоче погоджуються. Особливо ті, хто з різних причин позбавлена материнського молока. Справа в тому, що смоктання пляшки набагато простіше добування молока з грудей, тому малютка не встигає задіяти всі необхідні м’язи, залишаючи свій смоктальний рефлекс незадоволеним.

Мама тренує силу волі, відмовляючи в соску? Не питання! Дитина знайде, чим її замінити, адже щічки і кулачки такі солодкі. Саме так було у моєму випадку. Начитавшись про формування неправильного прикусу, я вирішила, що пустушка принесе малюкові менше шкоди, ніж пальці в роті буквально цілодобово. Оббігавши півміста в пошуках пустушки анатомічно правильної форми, я нарешті-то її придбала. Скажу чесно, ця силіконова штучка позбавила мене від багатьох проблем. Відпала необхідність чергувати біля сина, періодично высовывая з його рота кулачки, куточки пелюшок, рукави бодиков і навіть пальці ніг. Крім того, засипати він став ще швидше, а прокинувшись, міг ще хвилин 10-15 грати з пустушкою, розглядаючи її. Я була твердо впевнена, що до однорічному віком син відмовиться від пустушки, адже смоктальний рефлекс до цього віку вже згасне. Але не тут-то було! Мабуть, фізіологічна залежність переросла в психологічну, тому що з пустушкою він не розлучався. Навіть якщо вона не перебувала в роті, то обов’язково була схована в кишені або мусолилась в руках. Переломним моментом став підйом всієї родини о пів на третю ночі, коли дитина прокинувся і не побачив в руках і в роті соску. Шукали довго, під плач, розбудили молодшу дочка, якій тоді було трохи більше місяця, відсували ліжечко. Але з цього моменту я вирішила сказати пустушки тверде «ні».

Сказати було простіше, ніж здійснити. Приховану мною з ранку пустушку ми шукали з сином кілька годин. Відволікала його, як могла, але до обіду, коли він відмовився і їсти, й спати, здалася. Довелося вдатися до допомоги інтернету, де я знайшла багато корисної інформації.

Оптимальний термін для відучення

Інформація про те, що відучувати дитину від пустушки найкраще у віці до шести місяців, мене вкрай здивувала. Саме в цей період діти і ведуть себе так, що хочеться дати їм соску, і не одну. Але так вважають педіатри і стоматологи, а вони вже точно знають більше, ніж я. Як почати процес? Виявилося, що це пов’язано з формуванням ритуалу сну. Якщо дитина звикла до того, що його спочатку годують, потім дають пустушку і укачивают на руках, то ритуал слід міняти. Після годування відразу ж приступаємо до заколисування. Будьте готові до того, що процес засинання збільшиться на 20-30 хвилин, але запасіться терпінням і не здавайтеся! Так як моїй дитині заколисування в майже дворічному віці вже були не актуальні, я їх замінила казками та віршами. І вийшло з першого разу! Через хвилин сорок він заснув, а я змогла випити води, бо в горлі від розмов напівпошепки пересохло (чули б ви той брєд, який я несла, вигадуючи сюжети казок).

Ранок нового дня почалося з того, що я кожну хвилину присвятила дитині, не даючи йому можливості нудьгувати і згадати про пустушки. Ми гуляли, каталися на гойдалках, а додому заходили тільки для того, щоб поїсти. В обід він заснув швидко (втомився на вулиці) і без пустушки. Звичайно ж, згадав про неї, але я розповіла йому історію про маленького кошеня, якого ми зустріли під час прогулянки. Він загубився, не знає, де його мама і плаче. Адже йому пустушка потрібніше, а мій добрий синочок не жадібний. Син засинав з твердою впевненістю, що кошеня вже не плаче, тому що у нього є пустушка.

А ввечері стався казус. Я щось діставала з полиці, і випадково зачепила пустушку. Син неймовірно зрадів, побачивши її. Але я викрутилася. Згадавши дитячу історію про Зубної Феї, я запропонувала синові заховати об’єкт жадання під подушку, щоб чарівниця вночі її забрала, залишивши замість пустушки подарунок. З подарунком син визначився швидко – нова маленька червона машинка (як мене потішила ця дитяча невибагливість!). Сказано – зроблено. Вранці під подушкою замість пустушки лежала новенька машинка, за якої татові довелося на ніч дивлячись з’їздити в супермаркет. Більше син про пустушки не згадував. Усього два дні знадобилось для того, щоб позбутися від цієї шкідливої звички.

сестра Мого племінника отучала від соски оригінальним способом. Кожен день вони з сином відрізали від неї шматочок силікону і дарували комусь. Смоктати пустушку він вже не міг з першого дня таких «знущань», але постійно носив її на руках до тих пір, поки від пустушки не залишилася тільки пластмасова «метелик». До неї дитина втратив інтерес дуже швидко. Процес відлучення від пустушки посів, наскільки я пам’ятаю, днів п’ять.

Вичитала, що дітям, які після трьох років не можуть розлучитися з пустушкою, доводиться позбавлятися залежності у стоматологів. Існує спеціальна вестибулярна пластина, яку лікар підбирає індивідуально. Зовні ця пластмасова штучка нагадує пустушку, але самої соски в ній немає. Дитина використовує її, як звичайну пустушку, але при цьому не шкодить здоров’ю ротової порожнини. З часом звичка забувається. Є і спеціальний замінник пустушок для однорічних малят. У цій вестибулярної пластині є силіконова накладка для зубів і губ. Абсолютно нешкідлива штучка, якщо вірити стоматологам. На практиці ніколи такої не зустрічала, а серед знайомих немає таких, хто б вдавався до допомоги вестибулярних пластинок для відлучення дітей від пустушки.

Чого робити не можна

Відучуючи дитини від «пустышковой залежності», не можна використовувати радикальні методи. Якщо ви просто відберете у крихти його улюблену соску, це може спровокувати навіть нервовий розлад! Діяти треба акуратно і наполегливо. Напевно, ви чули про те, що деякі мами мажуть пустушку всякої гидотою начебто перцю, гірчиці, зеленки. Поставте себе на місце малюка – не прикро було б, якщо найрідніша людина так вчинив з коханою пустушкою? Не можна лаяти дитини, кричати на нього, порівнюючи з немовлятами, дражнити. Залякування страшними хворобами, неприємностями, мікробами і т. д. теж нічого хорошого не принесе. Якщо пообіцяли дитині придбати щось взамін старої пустушки, обов’язково стримаєте слово. І будьте терплячі. Чи знаєте ви хоч одну дитину, який би пішов у школу з пустушкою?